Воскресенье, 17.12.2017, 05:28Главная | Регистрация | Вход

Что ищешь, Душа?

Рассылка новостей

Каталог статей
Главная » Статьи » Дневники Ладомира

Подорож в мурашник та медитація на наповнення Любов’ю себе та Світу

Подорож в мурашник та медитація на наповнення Любов’ю себе та Світу

Сьогодні ми зустрічали Сонце на Землі. Наповнилися Любов’ю та Світлом. І Ладушка провела мене в мурашник. Там так цікаво! Ми зробилися дуже маленькими, і зайшли в одну з нірок. Йшли по величезним тунелям зробленим із землі. Там дуже багато нірок та ходів. Тунелі, повороти, розвилки… і нарешті дійшли до величезної кімнати де мурашки спали. Вони збилися до величезної кучі, а деякі спали невеликими купками в окремих нірках. Я зрозумів що взимку вони засинають, а весною прокидаються. Мабуть їм немає що їсти зимою, тому щоб вижити вони сплять. Довго ми там не були, бо під землею все таки дуже холодно, темно і страшновато. Тому ми швиденько вийшли на вулицю по тунелю, і зробилися великими. Я тільки зараз зрозумів що під землею дуже добре бачив у темноті, і коли вийшов на вулицю побачив світло. Було дуже цікаво побувати в мурашнику.

Коли почало сходити сонце, я почав медитацію на наповнення Любов’ю себе та Світу. Спочатку я наповнив себе, потім ця любов почала розливатися навколо. Я посміхався та дарував Любов усьому до чого доторкалася моя увага. Ріки, дерева, земля, птахи, хмаринки…. Все потрапляло до моєї любові і її ставало все більше і більше. Чим більший простір я собі уявляв тим більше в мені виникало Любові. Ось уже вся Земля засяяла від Любові, на неї із космосу лився потік Світла. Що то за потік! Стільки блаженства вона отримувала від цього потоку, що все навколо благо ухало, і здалося що настала весна. Заспівали радісно птахи, засяяли дерева та кущі, раділи люди. Вся земля наповнювалася Любов’ю. Далі сонячна система, та уся галактика були охоплені потоком всеосяжної любові. Інші галактики також попали під вселенський потік Любові. І ось уже весь всесвіт засяяв, не залишилось жодного куточку без Любові та світла. І нарешті коли вже не залишилося простору для любові, Душа Бога також відчула цей потік, зраділа та засяяла ще дужче. Я подарував свою любов Богу, його Душі. В цей момент мені стало так добре, що я відчув його Любов, а може і свою Любов до самого себе. Я відчув єдність із всесвітом. Із самим собою. Від цього захотілося ще більше дарувати Любов простору. І я продовжив дарувати його навколо – Земля знову наповнилася блаженством від потоку Любові та всеохоплюючої ніжності. Весь всесвіт засяяв, і знову Бог відчув мою Любов, і я відчув його…

Я продовжив дихати Любов’ю та Благодарністю. Я вдихав Любов, а видихав Благодарність, і навпаки -  Благодарність та Любов.

Любов і Благодарність. Що це за енергії. Найніжніші та найсильніші у світі світлі почуття. Який же я Благодарний що живу на білому світі! Який же я щасливий що ти мене сотворив Отець – Єдиний Боже. Що то за благодать жити в твоєму світі, відчувати твою Любов, радіти твоїй земній та неземній красі, насолоджуватися звуками та видами твоєї Землі. Як чудово жити на світі. Як добре ходити по світу, і говорити з людьми, деревами, зорями.

Ладомир

 

Категория: Дневники Ладомира | Добавил: Ладомир (17.01.2015)
Просмотров: 258 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2017 |