Воскресенье, 20.08.2017, 10:55Главная | Регистрация | Вход

Что ищешь, Душа?

Рассылка новостей

Каталог статей
Главная » Статьи » Дневники Ладомира

Я - Вічність, Безкінечність та Блаженство

Вчора дивився на зоряне небо. Там так багато зірок! Сонце також зірка, і ми знаходимось найближче до неї. Вона така велика, і так далеко від нас, що її світла вистачає щоб дарувати нашій планеті життя. А скільки ж зірок в нашій галактиці! Міліарди! На величезній відстані одна від одної, а є такі що в тисячі і мільйони разів більші за наше Сонце. Говорять що у всесвіті багато є таких галактик як наша. Вони на дуже великій відстані від нашої. Це настільки великі відстані що я навіть не можу уявити, та з чимось порівняти. Але відчуваю що дуже великі, просто грандіозні – вселенські масштаби. І ось я живу на планеті Земля. Вона така велика, але порівняно із Сонцем дуже маленька. А порівняно з галактикою? А всесвітом? А ще прийшло розуміння що Бог більший та грандіозніший за Всесвіт. Цього я точно не розумію, але відчуваю що це правда. Бо матеріальне проявлення це лише вершина айсбергу, а скільки ще існує невидимих світів! В моєму умі це не поміщається, але я вірю що це так і є. є щось більше що вміщає ці всі розміри – це моя свідомість. Вона така ж велика як всесвіт, і навіть більша. Я хочу пізнати свідомість Бога, але вона така величезна порівняно зі мною, як я, що стою на маленькій планетці Земля, і безмежний нескінченний Всесвіт. Чи є в цьому нескінченному безмежному світі інші цивілізації окрім людей? Чи є інші живі планети заселені розумними істотами? В нескінченності та безмежжі можливо все. Але і ми розумні істоти, створені по божественному задуму. Для чого ми прийшли в цей світ? Чи розвиваємося ми по божественній програмі буття, а чи деградуємо? Як ми маємо розвивати себе, свідомість, ум, душу, віру, свої можливості. Чому саме Земля, така прекрасна та чудова. Це найкращий подарунок від всесвіту, від Бога втілитися на Землі та усвідомлювати себе Людиною. Подих захоплює від здивування що живу на Землі, що усвідомлюю себе в цьому безмежжі.

Під час роздумів про ці відстані виникає відчуття вічності. Я усвідомлюю що є життя після смерті, що смерть це лише перехід від одного стану в інший, з грубої матерії в тонку. Я- вічність. Я Безмежність, і я маленька частинка великого Бога. Я і є Бог по відчуттям, але такий що усвідомлює себе малюсіньким порівняно з внутрішнім божественним світом. 

Вічність та Безмежність. Тіло кінцеве, але свідомість безкінечна, а душа вічна. Хоча після вічності і нескінченності є ще й Блаженство. Воно більше та триваліше за Вічність та Блаженство. Але цього я пояснити не можу. Просто я знаю що колись туди попаду. Можливо дуже скоро, ще в земному житті, бо на землі немає смерті для того хто пізнав вічність та безмежність простору.

Земля це живий космічний корабель, велика школа для Душі, що втілилась на Землю. Жива школа щастя та Любові. Тут відбувається все повільно щоб Душа могла прожити якісно різні почуття та пізнати із Блаженством. Це велике випробування для Душі, а також можливість стати кращою, очиститися від грубих темних енергій та стати на шлях Світла, Любові, Блаженства. Це велика можливість вже сьогодні жити в Раю, творити його своїми руками, Душами…

Ладомир

Категория: Дневники Ладомира | Добавил: Ладомир (17.01.2015)
Просмотров: 133 | Комментарии: 2 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2017 |